Намагаюсь розповідати про Львів інакше
Розповідати про Львів – справжнє задоволення. Це унікальне місто заслуговує на те, щоб знати про нього більше. Не просто зблизька подивитися, як виглядає Опера, хоч вона і славетна, не просто помилуватися середньовічними пам’ятками, а пізнати, чому вони з’явилися і чому вони саме такі.
Безперечно, Львів приваблює і тішить, навіть якщо оглядати його тільки поверхово, адже кожен будинок, кожна споруда декоровані по-іншому. Але Львів збагатить духовно, коли його дійсно зрозумієш і відчуєш.
Про Львів – дітям
Люблю розповідати про Львів дітям. Бо і пишу для них. До „Євро-2012” написала дитячу повість „Котим’ячик” про маленького львів’янина-футболіста. Приємно, що новий літературний герой Котим’ячик сподобався і дітям, і дорослим, а діти навіть вже про нього вистави ставлять.
На своїх зустрічах з дітьми розповідаю про історію львівського футболу, про відомих історичних постатей львівського спорту.
Спішіть сфотографувати Львів
Мене, львів’янку, це місто тішить і болить. Я люблю його кожен закамарок. Але час невблаганний. Хочеш-не-хочеш, а щороку якісь непотрібні зміни, або попросту втрати. Зрештою, так було завжди. Поспішіть насолодитися Львовом. Приїжджайте.Сфотографуйте цю мить. Вона може більше ніколи не повторитися.
Паралелі
Сама дуже люблю подорожувати – чи на захід, чи на схід. Об’їздила вже багато. Завжди намагаюсь якомога більше розповісти туристам про все, що пов’язане з маршрутом, особливо те, що пов’язане з українською історією та українцями, будь то Париж, Прага, чи Відень. Нашого цвіту по усьому світу! У рубриці ПАРАЛЕЛІ буду розповідати про зв’язки між Європою, світом та Україною.
Львів – багатонаціональне місто.
А у Львові треба багато розповідати про неукраїнців. Місто впродовж віків, ще від князя Данила було заселене іншими національностями – але Львів від цього тільки виграв.
Проте, якщо хтось колись Вам скаже, що Львів неукраїнське місто – не вірте.Так, чужинці тут хазяйнували довго. Та відомо, що гості приходять і відходять, а господарі залишаються.
Колись давно в одній газеті прочитала, що як маєш поганий настрій – прогуляйся старим Львовом. Піднеси очі догори і завжди щось цікаве побачиш.
Адже ліпили це місто дуже цікаві чоловіки. Це, звісно, терапія для львів’ян. Гості до Львова з поганим настроєм не їдуть, бо готуються до приємної зустрічі і очікують приємних вражень. І вони завжди є, бо місто цікаве і гостинне.
Сама дуже люблю подорожувати – чи на захід, чи на схід. Об'їздила вже багато. І завжди намагаюсь якомога більше розповісти туристам про все, що пов'язане з маршрутом, особливо про те, що пов'язане з українською історією та українцями, будь то Париж, Прага, чи Відень.
А у Львові треба багато розповідати про неукраїнців. Місто ще від князя Данила впродовж віків було заселене іншими національностями – але Львів від цього тільки виграв.
Проте, якщо хтось колись Вам скаже, що Львів неукраїнське місто – не вірте. Так, чужинці тут хазяйнували довго. Та відомо, що гості приходять і відходять, а господарі залишаються.
Колись давно в одній газеті прочитала, що як маєш поганий настрій – прогуляйся старим Львовом. Піднеси очі догори і завжди щось цікаве побачиш. Адже ліпили це місто дуже цікаві чоловіки. Це, звісно, порада для львівян. Гості до Львова з поганим настроєм не їдуть, бо готуються до приємної зустрічі і очікують приємних вражень. І вони завжди є, бо місто цікаве і гостинне.
